1. Словник української мови в 11 томах

рвачко

РВА́ЧКО, розм., рідко. Присл. до рвачки́й.

Раптом десь збоку.. ревнули рвачко й загрозливо гудки повітряної тривоги (Крот., Сини.., 1948, 262);

Рільник рвачко повернувсь до голови і щось сказав (Головко, І, 1957, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвачко — рва́чко прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. рвачко — розм., рідко. Присл. до рвачкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рвачко — РВА́ЧКО, рідко. Присл. до рвачки́й. Раптом десь збоку .. ревнули рвачко й загрозливо гудки повітряної тривоги (Є. Кротевич); Рільник рвачко повернувсь до голови і щось сказав (А. Головко). Словник української мови у 20 томах