1. Словник української мови в 11 томах

реальність

РЕА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. реа́льний 1-3, 5.

Все те, що Гловацький вважав за хліборобські мрії, в устах бригадира звучало, як цілком здійсненні речі, як реальність завтрашнього дня (Жур., До них іде.., 1952, 144);

Надзвичайно важливим у плановому господарстві є реальність планів і своєчасність доведення їх до кожного колгоспу, бригади і ферми (Хлібороб Укр., 7, 1965, 24);

В оповіданнях «На дні» і др., в своїх «Тюремних сонетах» Франко дає нам страшну і захоплюючу по своїй реальності картину «дна» — тюрми (Коцюб., III, 1956, 38).

2. Об’єктивно існуюча дійсність; явища, події, факти, предмети дійсності.

Природа, жива людина, людина-борець, реальність були основою творчості Шевченка, його світогляду (Корн., Разом із життям, 1950, 15);

Дерзновенні її [партії] задуми будуть перетворені в реальність (Ком. Укр., 1, 1959, 4);

// діал. Нерухоме майно.

— Нема іншого виходу, лиш подаватися на перенесення [переселення]. Але ж бо матеріальна руїна. Тут продай хату й реальність, а там не купиш (Март., Тв., 1954, 191).

Об’єкти́вна реа́льність див. обєкти́вний¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реальність — Реа́льність: — власність, майно [50] — нерухоме майно [II,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. реальність — реа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. реальність — Реа́льність. Нерухоме майно. При нових виборах до виділу ввійшли яко сеніор др. Шараневич, заступники єго проф. Поляньский і радник суду Голиньский, а яко члени совіта кандидат нотаріяльний Ром. Бачиньский, радник судовий Теоф. Українська літературна мова на Буковині
  4. реальність — [реиал'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. реальність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. реальний 1-3), 5). 2》 Об'єктивно існуюча дійсність; явища, події, факти, предмети дійсності. || діал. Нерухоме майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. реальність — Дійсність Словник чужослів Павло Штепа
  7. реальність — РЕА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. реа́льний 1–3, 5. Все те, що Гловацький вважав за хліборобські мрії, в устах бригадира звучало як цілком здійсненні речі, як реальність завтрашнього дня (С. Журахович); В оповіданнях “На дні” і др. [та ін. Словник української мови у 20 томах
  8. реальність — льність те, що має буття. Розрізняють об’єктивну Р. – матерію в усій сукупності конкретних форм її існування і суб’єктивну Р. – явища свідомості. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. реальність — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
  10. реальність — Реа́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)