реаліст
РЕАЛІ́СТ, а, ч.
1. Послідовник реалізму (у 1 знач.).
Переконаний реаліст, Шевченко вимагав від письменника й митця глибокого знання народу та його життя (Мист., 2, 1955, 14);
М. Пришвін називав справжнім реалістом такого письменника, який добре бачить темні й світлі сторони життя, але справу свою веде у світлий бік і тільки пройдений в цей бік шлях вважає реальністю (Рад. літ-во, 3, 1968, 27).
2. Людина, яка вміє і здатна правильно враховувати і тверезо оцінювати об’єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін.
Незаможник — селянин. Він практик, господар, реаліст (Еллан, II, 1958, 97);
Реалістичний характер соціалістичного мистецтва обумовлюється, насамперед, тим, що воно виражає естетичні потреби будівників соціалізму — переконаних і послідовних реалістів у всьому своєму житті (Талант.., 1958, 23).
3. У дореволюційній Росії — учень реального училища.
Менша сестра, гімназистка, бачила з вікна, що Юрій розмовляв з якимсь реалістом (Бурл., Напередодні, 1956, 12);
В класах першої української гімназії співали гімназисти, реалісти, семінаристи (Смолич, Мир.., 1958, 78).
4. Послідовник реалізму (у 3 знач.).
Значення в інших словниках
- реаліст — реалі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- реаліст — -а, ч. 1》 Послідовник реалізму (у 1 знач.). 2》 Людина, яка вміє і здатна правильно враховувати і тверезо оцінювати об'єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін. 3》 У дореволюційній Росії – учень реального училища. 4》 Послідовник реалізму (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- реаліст — РЕАЛІ́СТ, а, ч. 1. Послідовник реалізму (у 1 знач.). Переконаний реаліст, Шевченко вимагав від письменника й митця глибокого знання народу та його життя (з наук. літ.);... Словник української мови у 20 томах
- реаліст — реалі́ст 1. Послідовник реалізму. 2. Учень реального училища – загальноосвітнього навчального закладу в Росії. 3. Переносно – особа, яка правильно враховує у своїй діяльності умови реальної дійсності. Словник іншомовних слів Мельничука
- реаліст — Реалі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)