1. Словник української мови в 11 томах

реванш

РЕВА́НШ, у, ч. Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь.

Фашистські недобитки у Франції, як бачимо, охоче складають зброю. Але вони складають її… в склади. Щоб готуватися до реваншу (Смолич, Після війни, 1947, 41);

Він ніяк не міг примиритися з думкою, що чарівний сонячний Крим Туреччина втратила назавжди, і думки про реванш ні на хвилину не покидали голову султана (Добр., Очак. розмир, 1965, 72);

У попередніх іграх друга збірна [команда] програла першій з рахунком 2 : 5 і тепер прагнула реваншу (Веч. Київ, 14.I 1960, 3).

∆ Матч-рева́нш див. матч.

◊ Бра́ти (узя́ти, дава́ти) рева́нш — відплачувати за поразки, невдачі, програш і т. ін. у чомусь.

Німці стягують величезні резерви і готують нечуваний за розмахом наступ, щоб узяти реванш за розгром на Волзі (Перв., Дикий мед, 1963, 117);

На протязі 20 кілометрів підходили все нові частини до місця бою, де червоні давали реванш синім (Трубл., І, 1955, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реванш — рева́нш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реванш — (за поразку) відплата; (у спорті) вирівняння рахунку. Словник синонімів Караванського
  3. реванш — -у, ч. 1》 Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь. Брати реванш — відплачувати за поразки, невдачі, програш і т. ін. у чомусь. 2》 Повторна боротьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім переможцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реванш — Відплата, помста Словник чужослів Павло Штепа
  5. реванш — РЕВА́НШ, у, ч. Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь. Фашистські недобитки у Франції, як бачимо, охоче складають зброю. Але вони складають її... в склади. Щоб готуватися до реваншу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. реванш — рева́нш (від франц. revanche – помста, відплата) 1. Відплата за поразку (у війні, спортивній боротьбі, грі). 2. Повторна боротьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім переможцем. 3. Виграш, що компенсує колишній програш. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. реванш — бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш. Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т. ін. — Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. реванш — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
  9. реванш — Рева́нш, -шу, -шеві, -шем; -ва́нші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. реванш — рос. реванш 1. Відплата за поразку. 2. Повторна боротьба з метою взяти верх над колишнім переможцем. 3. Виграш, що компенсує програш. Eкономічна енциклопедія