реванш

ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Настав за нашу кривду час відплати (Д. Павличко); Разом з ними виїхали всі католики та поляки з лубенських князівських маєтностів, котрі боялись народної помсти (І. Нечуй-Левицький); Прийде час розплати, впаде на голови катам... (І. Гончаренко); Прийдеш, Юрку, до порахунку (прислів'я); Ляхи розбиті втікали, а інші.. Гинули в топкім багні.. таківська була їм заплата За те, що шкури лупили з людей (М. Костомаров); Не втече І не сховається; всюди Вас (лихих синів України) найде правда-мста (Т. Шевченко); Хлопець.. прагнув узяти реванш за попередню поразку (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

реванш — рева́нш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
реванш — (за поразку) відплата; (у спорті) вирівняння рахунку. Словник синонімів Караванського
реванш — -у, ч. 1》 Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь. Брати реванш — відплачувати за поразки, невдачі, програш і т. ін. у чомусь. 2》 Повторна боротьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім переможцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
реванш — Відплата, помста Словник чужослів Павло Штепа
реванш — РЕВА́НШ, у, ч. Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь. Фашистські недобитки у Франції, як бачимо, охоче складають зброю. Але вони складають її... в склади. Щоб готуватися до реваншу (Ю. Словник української мови у 20 томах
реванш — рева́нш (від франц. revanche – помста, відплата) 1. Відплата за поразку (у війні, спортивній боротьбі, грі). 2. Повторна боротьба (гра), розпочата з метою взяти гору над колишнім переможцем. 3. Виграш, що компенсує колишній програш. Словник іншомовних слів Мельничука
реванш — бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш. Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т. ін. — Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Фразеологічний словник української мови
реванш — Рева́нш, -шу, -шеві, -шем; -ва́нші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
реванш — РЕВА́НШ, у, ч. Відплата за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чому-небудь. Фашистські недобитки у Франції, як бачимо, охоче складають зброю. Але вони складають її… в склади. Словник української мови в 11 томах
реванш — рос. реванш 1. Відплата за поразку. 2. Повторна боротьба з метою взяти верх над колишнім переможцем. 3. Виграш, що компенсує програш. Eкономічна енциклопедія