регламентація
РЕГЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. регламентува́ти.
Для дальшого поліпшення технології виробництва будуть продовжені роботи по вдосконаленню сталеплавильних процесів у напрямі їх регламентації (Наука.., 6, 1956, 12);
Наукова організація праці кожного керівника має починатися з чіткої регламентації розпорядку робочого дня (Рад. Укр., 10.I 1969, 2).
2. Сукупність правил, що регламентують, регулюють, обмежують чию-небудь діяльність.
За останні роки мистецтво театру, звільнене від догматичних регламентацій, йде шляхом бурхливого розвитку різноманітних стильових пошуків (Мист., 3, 1966, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- регламентація — регламента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- регламентація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. регламентувати. 2》 Сукупність правил, що регламентують, визначають, регулюють, обмежують чию-небудь діяльність. Гігієнічна регламентація — затвердження науково обґрунтованих, апробованих державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- регламентація — РЕГЛАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. регламентува́ти. Для дальшого поліпшення технології виробництва будуть продовжені роботи щодо вдосконалення сталеплавильних процесів у напрямі їх регламентації (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- регламентація — регламента́ція (франц. reglementation) встановлення певних правил. Словник іншомовних слів Мельничука
- регламентація — рос. регламентация встановлення правил, що визначають порядок певної діяльності. Eкономічна енциклопедія