1. Словник української мови в 11 томах

реготання

РЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. регота́ти.

По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало. Реготання, спів і крику мов і не бувало (Укр. поети-романтики.., 1968, 567);

Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготання — регота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. реготання — див. сміх Словник синонімів Вусика
  3. реготання — -я, с. Дія за знач. реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реготання — РЕГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. регота́ти. Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  5. реготання — Регота́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реготання — Регота́ння, -ня с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36. Словник української мови Грінченка