1. Словник української мови в 11 томах

реготушка

РЕГОТУ́ШКА, и, ж. Пестл. до реготу́ха 1.

Навіть божественний та богомільний Савка — і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Вас., І, 1959, 242);

Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки — білявенька і чорнявенька Галі (Ів., Вел. очі, 1956, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготушка — реготу́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. реготушка — -и, ж. Пестл. до реготуха 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реготушка — РЕГОТУ́ШКА, и, ж., розм. Пестл. до реготу́ха 1. Навіть божественний та богомільний Савка – і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (С. Васильченко); Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Словник української мови у 20 томах