реготушка
РЕГОТУ́ШКА, и, ж., розм.
Пестл. до реготу́ха 1.
Навіть божественний та богомільний Савка – і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (С. Васильченко);
Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки – білявенька і чорнявенька Галі (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реготушка — реготу́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- реготушка — -и, ж. Пестл. до реготуха 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- реготушка — РЕГОТУ́ШКА, и, ж. Пестл. до реготу́ха 1. Навіть божественний та богомільний Савка — і той підсипає якійсь чепурушці та реготушці зовсім не божественні речі десь у куточку (Вас., І, 1959, 242); Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Словник української мови в 11 томах