1. Словник української мови у 20 томах

реготуха

РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм.

1. Жін. до реготу́н 1.

– Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, – сказала Горпина Педьківна, .. перша реготуха на селі (Панас Мирний);

З його козирка капала вода, чомусь темна, Оксаночка реготала, бо була зроду реготуха (Ю. Яновський).

2. Те саме, що реготу́н 2.

Добре видно гнізда галагаза, біля кожного з яких лежить білий пух. Саме він і “виказує” гнізда таким хижакам, як чайка-реготуха, яка частенько розкльовує яйця галагаза (з наук.-попул. літ.);

Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби – так називали тоді пеліканів. Нині тут хазяйнують реготухи, галагази, сірі качки, довгоносі крохалі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготуха — реготу́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. реготуха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до реготун 1). 2》 Те саме, що реготун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реготуха — Реготу́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. — Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, — сказала Горпина Педьківна,.. Словник української мови в 11 томах
  5. реготуха — Реготуха, -хи ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137. Словник української мови Грінченка