реготуха
Реготуха, -хи
ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реготуха — реготу́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- реготуха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до реготун 1). 2》 Те саме, що реготун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. – Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, – сказала Горпина Педьківна, .. Словник української мови у 20 томах
- реготуха — Реготу́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. — Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, — сказала Горпина Педьківна,.. Словник української мови в 11 томах