реготуха

реготу́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготуха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до реготун 1). 2》 Те саме, що реготун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. – Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, – сказала Горпина Педьківна, .. Словник української мови у 20 томах
  3. реготуха — Реготу́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. — Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, — сказала Горпина Педьківна,.. Словник української мови в 11 томах
  5. реготуха — Реготуха, -хи ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137. Словник української мови Грінченка