1. Словник української мови в 11 томах

редиска

РЕДИ́СКА, и, ж.

1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми.

Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч., 1956, 352);

До посівних культур належать салат, кріп, шпинат, редиска (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 64);

Максим раптом ухопив грудку з-під ніг і з криком «а киш-киш-киш» пошпурив її на горобців, що начебто обсіли грядку з щойно засіяною редискою (Смолич, Мир.., 1958, 42).

2. Їстівний коренеплід цієї рослини.

*У порівн. Орися складає на санки обмерзле рядниння, руки з кожушка як дві редиски (Тют., Вир, 1964, 521);

// у знач. збірн.

— Що ж, Надіє Григорівно, вгостите сьогодні нашого депутата молодою редискою? (Крот., Сини.., 1948, 54);

Була неділя. Вранці Іван Кіндратович Степ сходив з дружиною на базар. Накупили редиски, цибулі, огірків (Ткач, Арена, 1960, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редиска — реди́ска 1 іменник жіночого роду рослина реди́ска 2 іменник жіночого роду коренеплід Орфографічний словник української мови
  2. редиска — -и, ж. 1》 тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. редиска — Редьквічка Словник чужослів Павло Штепа
  4. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. редиска — Однорічна рослина родини хрестоцвітих, різновид редьки посівної; вирощують повсюдно задля коренеплодів із хорошими органолептичними властивостями. Універсальний словник-енциклопедія
  6. редиска — РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови