1. Словник синонімів української мови

редиска

РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редиска — реди́ска 1 іменник жіночого роду рослина реди́ска 2 іменник жіночого роду коренеплід Орфографічний словник української мови
  2. редиска — -и, ж. 1》 тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. редиска — Редьквічка Словник чужослів Павло Штепа
  4. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. редиска — Однорічна рослина родини хрестоцвітих, різновид редьки посівної; вирощують повсюдно задля коренеплодів із хорошими органолептичними властивостями. Універсальний словник-енциклопедія
  6. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч. Словник української мови в 11 томах