редуплікація

Значення в інших словниках

1. редуплікація — редупліка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. редуплікація — (від лат. reduplico — подвоюю) морфологічний повтор. Словник стилістичних термінів
3. редуплікація — -ї, ж. 1》 лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова. 2》 біол. Подвоєння хромосоми під час клітинного поділу. 3》 мед. Різновид парамнезії, проявом якої є переконаність хворого в наявності двох осіб, предметів, подій замість єдиного реально існуючого. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. редуплікація — РЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. 1. Спосіб словотворення, який полягає в подвоєнні частини слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння... Словник української мови у 20 томах
5. редуплікація — редупліка́ція (від лат. redupliсо – подвоюю) 1. мовозн. Повторення, подвоєння кореня або цілого слова (напр., ледве-ледве). 2. Р. хромосом – подвоєння хромосоми під час клітинного поділу. Словник іншомовних слів Мельничука
6. редуплікація — РЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння, повторення основи (напр., укр. Словник української мови в 11 томах
7. редуплікація — (лат.) Подвоєння архітектурних або пластичних форм. Архітектура і монументальне мистецтво