редька

РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

редька — ре́дька 1 іменник жіночого роду рослина ре́дька 2 іменник жіночого роду коренеплід Орфографічний словник української мови
редька — -и, ж. 1》 тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини. || у знач. збірн. 3》 Те саме, що редиска. Великий тлумачний словник сучасної мови
редька — РЕ́ДЬКА, и, ж. 1. тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
редька — Одно- або дворічна рослина родини хрестоцвітих, овочева і кормова культура; вирощують задля кореневища з високими поживними властивостями (містить вітаміни групи В); сік і особливо сорт із чорною шкуринкою — лікувальні; р. олійну вирощують задля насіння, яке містить до 30% жирів. Універсальний словник-енциклопедія
Редька — Ре́дька, -дьки, -дьці (прізв.). Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
редька — РЕ́ДЬКА, и, ж. 1. тільки одн. Дворічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним чорним або білим коренеплодом круглої чи довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч. Словник української мови в 11 томах
редька — Редька, -ки ж. раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448. Словник української мови Грінченка