редуплікація
редупліка́ція
-ї, ж.
1》 лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова.
2》 біол. Подвоєння хромосоми під час клітинного поділу.
3》 мед. Різновид парамнезії, проявом якої є переконаність хворого в наявності двох осіб, предметів, подій замість єдиного реально існуючого.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редуплікація — редупліка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- редуплікація — (від лат. reduplico — подвоюю) морфологічний повтор. Словник стилістичних термінів
- редуплікація — РЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. 1. Спосіб словотворення, який полягає в подвоєнні частини слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння... Словник української мови у 20 томах
- редуплікація — редупліка́ція (від лат. redupliсо – подвоюю) 1. мовозн. Повторення, подвоєння кореня або цілого слова (напр., ледве-ледве). 2. Р. хромосом – подвоєння хромосоми під час клітинного поділу. Словник іншомовних слів Мельничука
- редуплікація — ПОДВО́ЄННЯ лінгв., РЕДУПЛІКА́ЦІЯ. Словник синонімів української мови
- редуплікація — РЕДУПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Засіб словотвору, який полягає у подвоєнні основи слова або цілого слова. У словотворенні редуплікація є одним із засобів словоскладання, при якому нове слово утворюється за допомогою подвоєння, повторення основи (напр., укр. Словник української мови в 11 томах
- редуплікація — (лат.) Подвоєння архітектурних або пластичних форм. Архітектура і монументальне мистецтво