редис

РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редис — реди́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. редис — РЕДИС – РЕДИСКА Редис, -у. Городня рослина родини хрестоцвітих. Редиска, розм. Те саме, що редис. Літературне слововживання
  3. редис — -у, ч. Те саме, що редиска 1). Великий тлумачний словник сучасної мови