1. Словник української мови в 11 томах

резерват

РЕЗЕРВА́Т, у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються і перебувають під особливою державною охороною.

Президія Академії наук УРСР відмітила велике сучасне й перспективне значення заповідників Академії наук УРСР як еталонів природи, резерватів корисної фауни і флори, первісних грунтів, грунтових вод та інших природних компонентів (Вісник АН, 3, 1971, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резерват — резерва́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. резерват — -у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються і перебувають під особливою державною охороною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резерват — Заповіднище Словник чужослів Павло Штепа
  4. резерват — РЕЗЕРВА́Т, у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються й перебувають під особливою державною охороною. Словник української мови у 20 томах