резерв

РЕЗЕ́РВ, у, ч.

1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби.

Партія ставить завдання найближчими роками не тільки цілком забезпечити потребу країни в продуктах харчування, але й створити необхідні резерви зерна (Ком. Укр., 12, 1963, 11);

Страуси, як і верблюди, можуть протягом десяти днів обходитись без води, жити за рахунок внутрішніх резервів (Веч. Київ, 25.III 1968, 4);

// перев. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь.

Соціалістичний світ вступив тепер у таку смугу розвитку, коли з’являється можливість значно повніше використати могутні резерви, закладені в новому ладі (Ком. Укр., 7, 1969, 21);

Приклад передових колективів доводить, що на металургійних заводах є величезні резерви (Рад. Укр., 1.ХІІ 1953, 1).

2. Джерело, звідки беруться нові сили для кого-, чого-небудь.

Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1971, 27);

Робкорів та сількорів слід розглядати як резерви, звідки будуть виходити робітничі й селянські письменники (Еллан, II, 1958, 170);

Торгово-промислова буржуазія [після реформи 1861 р.] одержала невичерпні резерви робочої сили (Минуле укр. театру, 1953, 23).

Трудові́ резе́рви — кадри кваліфікованих молодих робітників, які навчаються за фахом у професійно-технічних училищах.

Архітектурний ансамбль міста [Львова] збагатився на висотні споруди. Стали до ладу машинолічильна станція, держцирк, чудові спортивні палаци політехнічного інституту, трудових резервів, стадіон «Юність» (Рад. Укр., 13.І 1971, 1).

3. Частина військ, залишена в розпорядженні командира і призначена для використання в разі гострої потреби в бою.

Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246);

Командування резерву містилося просто в лісі, біля Тернополя, і прибулих в резерв бійців.. кидали на поповнення діючих, здебільшого кадрових прикордонних частин (Ле, Право.., 1957, 111).

Бу́ти (лиша́тися) в резе́рві — не використовуватися в даний момент, бути в запасі.

[Ряженко:] Стоп. Тут лягайте. Будете в резерві на всякий випадок, а я з хлопцями зайду з того боку, вдаримо в потилицю (Мик., І, 1957, 309);

— Полковник Ничипір на цей раз лишається з січовиками в резерві (Ле, Наливайко, 1957, 90).

4. Категорія громадян, які перебувають на військовому обліку і призиваються в армію в разі необхідності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резерв — резе́рв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. резерв — -у, ч. 1》 Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. || перев. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резерв — РЕЗЕ́РВ, у, ч. 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. Виявилося, що це вельми дефіцитні й дорогі ліки і що їх запаси у відділенні вичерпалися. Мухновський сказав, що він витратив навіть особистий резерв (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. резерв — (англ. reserve) 1. запас на випадок необхідності. 2. джерело, звідки беруть необхідні нові матеріали, сили, енергію, грошові запаси тощо. Економічний словник
  5. резерв — резе́рв (франц. reserve – запас, від лат. reservo – зберігаю) 1. Запаси, ресурси, кошти, що зберігаються і при потребі можуть використовуватися для певної мети. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. резерв — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
  7. резерв — рос. резерв запас товарів. грошей, іноземної валюти тощо на випадок непередбаченої потреби; джерело, з якого беруться ресурси, що спеціально зберігаються на випадок гострої необхідності їх використання. Eкономічна енциклопедія