резерв

РЕЗЕ́РВ, у, ч.

1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби.

Виявилося, що це вельми дефіцитні й дорогі ліки і що їх запаси у відділенні вичерпалися. Мухновський сказав, що він витратив навіть особистий резерв (Ю. Мушкетик);

Страуси, як і верблюди, можуть протягом десяти днів обходитися без води, жити за рахунок внутрішніх резервів (з газ.);

// перев. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь.

Космос нині став грандіозною лабораторією, в якій випробуються не лише сміливі технічні ідеї, .. а й сучасна людина, її можливості, приховані резерви організму (із журн.);

Великий резерв економії металу в підвищенні міцності й зносостійкості найвідповідальніших вузлів і деталей машин (з наук. літ.);

На металургійних заводах є величезні резерви (з газ.).

2. Джерело, звідки беруться нові сили для кого-, чого-небудь.

Дев'ятий, обернувшись до Лещенка та Краснопольського, кинув їм, як докір: – Бачите, скільки резервів? Людські резерви у нас невичерпні, їх тільки розворуши! (О. Гончар);

Торгово-промислова буржуазія [після реформи 1861 р.] одержала невичерпні резерви робочої сили (з мемуарної літ.);

Саме молодь становить резерв припливу свіжих сил у науку (з наук. літ.).

3. Частина військ, залишена в розпорядженні командира й призначена для використання в разі гострої потреби в бою.

Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (В. Еллан-Блакитний);

Командування резерву містилося просто в лісі, біля Тернополя, і прибулих у резерв бійців .. кидали на поповнення діючих, здебільшого кадрових прикордонних частин (Іван Ле).

4. Категорія громадян, які перебувають на військовому обліку й призиваються в армію в разі необхідності.