резерв

Значення в інших словниках

1. резерв — резе́рв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. резерв — -у, ч. 1》 Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. || перев. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резерв — РЕЗЕ́РВ, у, ч. 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. Виявилося, що це вельми дефіцитні й дорогі ліки і що їх запаси у відділенні вичерпалися. Мухновський сказав, що він витратив навіть особистий резерв (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. резерв — резе́рв (франц. reserve – запас, від лат. reservo – зберігаю) 1. Запаси, ресурси, кошти, що зберігаються і при потребі можуть використовуватися для певної мети. Словник іншомовних слів Мельничука
5. резерв — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
6. резерв — РЕЗЕ́РВ, у, ч. 1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. Партія ставить завдання найближчими роками не тільки цілком забезпечити потребу країни в продуктах харчування, але й створити необхідні резерви зерна (Ком. Словник української мови в 11 томах
7. резерв — рос. резерв запас товарів. грошей, іноземної валюти тощо на випадок непередбаченої потреби; джерело, з якого беруться ресурси, що спеціально зберігаються на випадок гострої необхідності їх використання. Eкономічна енциклопедія