резервний
РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е.
1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби.
Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 115);
— Просто я взяв у Дениса рушницю і під виглядом сторожа спровадив підводи на глухий двір, до жомових ям. Резервних. Тепер головне — прорватися крізь ворота (Тют., Вир, 1964, 148).
∆ Резе́рвний капіта́л — частина грошових прибутків, що виділяється для відшкодування можливих збитків;
Резе́рвний фонд:
а) те саме, що Резе́рвний капіта́л;
б) те саме, що Золоти́й фонд ( див. золоти́й).
Як для внутрішнього обігу, так і для обігу на світовому ринку кожна країна потребує певного резервного фонду (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 147).
2. Який перебуває у резерві (у 3, 4 знач.).
Резервні полки 51 дивізії готувалися до останнього штурму (Ю. Янов., II, 1958, 237);
— Яких же ви людей підкинете? Четвертий резервний батальйон введено в дію ще годину тому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 19).
Значення в інших словниках
- резервний — резе́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
- резервний — [реизерўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- резервний — -а, -е. 1》 Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби; запасний. Резервна норма фін. — норматив депозитних зобов'язань, що їх комерційний банк повинен зберігати у центральному банку або у власних сховищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Словник української мови у 20 томах
- резервний — резе́рвний запасний, той, що зберігається в резерві (напр., р. капітал, р. фонд, р-і війська). Словник іншомовних слів Мельничука
- резервний — Резе́рвний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)