1. Великий тлумачний словник сучасної мови

резервний

резе́рвний

-а, -е.

1》 Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби; запасний.

Резервна норма фін. — норматив депозитних зобов'язань, що їх комерційний банк повинен зберігати у центральному банку або у власних сховищах.

Резервне місто — одне із 12 міст у США, де розташовані федеральні резервні банки.

Резервний капітал — частина грошових прибутків, що виділяється для відшкодування можливих збитків.

Резервна валюта — іноземна валюта, що накопичується центральним банком країни для міжнародних розрахунків.

2》 Який перебуває у резерві (у 3, 4 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резервний — резе́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. резервний — [реизерўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Словник української мови у 20 томах
  4. резервний — резе́рвний запасний, той, що зберігається в резерві (напр., р. капітал, р. фонд, р-і війська). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. резервний — Резе́рвний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. резервний — РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е. 1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарн., Незр. Словник української мови в 11 томах