резина
РЕЗИ́НА, и, ж., розм.
1. Еластична речовина, яка не пропускає води, повітря і виготовляється шляхом вулканізації каучуку; гума.
— В цей час, як на гріх, в колгосп привезли резину, на купівлю якої треба було тисячу триста карбованців (Кучер, Трудна любов, 1960, 241).
2. Виріб, предмет з цієї речовини.
[Цілюрик Шміт:] Не хотів би я тепер бути фабрикантом, хоч би мав зараз на резинах поїхати (Л. Укр., IV, 1954, 250).
Жува́льна рези́на — присмачений чим-небудь шматочок гуми для жування.
В комфорті та сервісі ти перейшов Найвищу межу ідеальну, Це ти ж бо рецепта робити знайшов Найкращу резину жувальну! (Рильський, Мости, 1948, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резина — -и, ж., розм. 1》 Еластична речовина, яка не пропускає води, повітря і виготовляється шляхом вулканізації каучуку; гума. 2》 Виріб, предмет із цієї речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резина — Гума Словник чужослів Павло Штепа
- резина — И, ж. Презерватив. Займатись сексом врезині, що квіти в протигазі нюхати. Словник сучасного українського сленгу
- резина — (-и) ж.; крим. Автобус, тролейбус. СЖЗ, 88. Словник жарґонної лексики української мови