резиновий

РЕЗИ́НОВИЙ, а, е, розм. Вигот., зробл. з резини (у 1 знач.).

Добриловський підвівся з крісла і навшпиньки, ніби на резинових підошвах, нечуйно підступив до Сусани Уласівни (Н.-Лев., IV, 1956, 128);

Він уже давно їх [чоботи] пропив «з горя» і тепер ходив так, що одна нога була в резиновій калоші, а друга обгорнена онучкою та ув’язана мотузкою (Гр., II, 1963, 276);

Кречет стоїть біля колони, помалу знімає резинові рукавички, дивиться на Ліду, похитнувся і опустився на сходи непритомний (Корн., І, 1955, 135).