резонуючий
РЕЗОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резонува́ти.
При вимкненому електрообладнанні [гітара] не звучатиме, бо у неї немає резонуючої камери (Знання.., 10, 1967, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до резонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови