резонуючий
резону́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до резонувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резонуючий — РЕЗОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резонува́ти. При вимкненому електрообладнанні [гітара] не звучатиме, бо у неї немає резонуючої камери (Знання.., 10, 1967, 32). Словник української мови в 11 томах