1. Словник української мови в 11 томах

рейдувати

РЕЙДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., військ. Здійснювати рейд ( див. рейд² 1).

Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (Гончар, І, 1954, 385);

Табір партизанського з’єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, — на днюванні (Ю. Янов., IV, 1959, 258);

Ілля Дубинський протягом двох десятків років був найближчим другом Примакова, разом рейдував по ворожих тилах (Літ. Укр., 17.VI 1969, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рейдувати — рейдува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рейдувати — (за фронтом) оперувати, робити рейди, діяти в тилу; п-к -УЮЧИЙ, що рейдує, зайнятий рейдами, покликаний рейдувати, п-к рейдовий. Словник синонімів Караванського
  3. рейдувати — -ую, -уєш, недок., військ. Здійснювати рейд (див. рейд II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рейдувати — РЕЙДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., військ. Здійснювати рейд (див. рейд² 1). Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (О. Гончар); Табір партизанського з'єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, – на днюванні (Ю. Словник української мови у 20 томах