рейдуючий

РЕЙДУ́ЮЧИЙ, а, е, військ. Дієпр. акт. теп. ч. до рейдува́ти.

Так загін «За Батьківщину» став рейдуючим, не даючи спокою ворогам своїми несподіваними наскоками і диверсіями (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 757).