рейтарський

РЕ́ЙТАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ре́йтар.

Як тільки путо впало, цибатий німчин випростався, випнув груди і став такий пихатий, аж засяяв на ньому пишний рейтарський одяг (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 433);

// Який складається з рейтарів.

Крім дворянської кінноти і стрільців, були створені полки нового військового строю — солдатські (піхотні), рейтарські (кінні) і драгунські (мішаної служби) (Іст. СРСР, І, 1957, 155);

Урядову пошту з Києва до Петербурга, Москви, Глухова і Константинополя возили окремі кур’єри — рейтари, які складали особливу рейтарську команду (Веч. Київ, 4.XII 1966, 4).