рейтузи
РЕЙТУ́ЗИ, рейту́з, і рейту́зів, мн.
1. Вузькі штани, які щільно облягають ноги (перев. для верхової їзди).
Як було іде [Юрко] селом у неділю, то випростується сміливо та хвацько, ноги витягує, мов струни, шпорами брязкає, солдатська шапочка на голові, рейтузи обшиті шкурою, а сам увесь наче промовля: «Я знаю, що всіх дівчат ваблю до себе!» (П. Куліш, Вибр., 1969, 289);
А тут — про вовка помовка — іде від школи Максим. Шапка смушева, ще партизанська, рейтузи натягнуті, як струна (Вільде, На порозі, 1955, 191).
2. Дитячі або жіночі в’язані довгі штани.
Павлик тепло одягся: і світер, і теплі рейтузи надів, і валянки, і шапку-ушанку… (Вишня, II, 1956, 314);
Може, ви думаєте, що дівчина носила рейтузи або з одрізаною косою віялася по місті, наче темний одірвиголова — не чоловік і не жінка, бо нащо жінці лізти в мужчини? (Ю. Янов., І, 1958, 171).
Значення в інших словниках
- рейтузи — рейту́зи множинний іменник Орфографічний словник української мови
- рейтузи — рейтуз і рейтузів, мн. 1》 Вузькі штани, які щільно облягають ноги (перев. для верхової їзди). 2》 Дитячі або жіночі в'язані довгі штани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рейтузи — РЕЙТУ́ЗИ, рейту́з і рейту́зів, мн. 1. Вузькі штани, які щільно облягають ноги (перев. для верхової їзди). Як було іде [Юрко] селом у неділю, то випростується сміливо та хвацько, ноги витягує, мов струни, шпорами брязкає, солдатська шапочка на голові... Словник української мови у 20 томах
- рейтузи — ШТАНИ́ (рід одягу), ПАНТАЛО́НИ заст., ГА́ЧІ діал., НОГА́ВКИ діал., НОГАВИ́ЦІ діал.; БРЮ́КИ (перев. щодо жіночого одягу); ШТАНЦІ́, ШТАНЕНЯ́ТА розм., ШТАНЧА́ТА розм., ШТАНЯ́ТА розм. Словник синонімів української мови
- рейтузи — Ре[а]йту́зи, -ту́зів, -зам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)