1. Словник української мови в 11 томах

релятивний

РЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, с. Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний.

Бачите, є два роди.. людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше. У других є знання компаративне, не релятивне, а власне компаративне (Фр., III, 1950, 256);

Прийнято розрізняти два плани висловлення: план комунікації (розмова) і план однобічної інформації (розповідь.., не розрахована на безпосереднє двобічне мовне спілкування). У плані комунікації момент мовлення є прямим, індикативним, у плані однобічної інформації — відносним, релятивним (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релятивний — Релятивний: Реляти́вний: — відносний [31] — який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. релятивний — реляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. релятивний — Відносний Словник синонімів Караванського
  4. релятивний — -а, -е. Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. релятивний — Порівнювальний, порівняльний, зумовний, зумовлений Словник чужослів Павло Штепа
  6. релятивний — РЕЛЯТИ́ВНИЙ, а, с., книжн. Який визначається, встановлюється у порівнянні, зіставленні з чим-небудь іншим; відносний. Бачите, є два роди .. людей: такі, що щось знають добре, і такі, що знають усе ліпше. Словник української мови у 20 томах
  7. релятивний — (англ. relative) відносний, який визначається у порівнянні, зіставленні з іншим. Економічний словник
  8. релятивний — реляти́вний (лат. relativus) відносний. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. релятивний — ВІДНО́СНИЙ (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим), ПОРІ́ВНЯНИЙ, РЕЛЯТИ́ВНИЙ. Відносна істина; Відносні числа; Порівняна економічна відсталість суспільства; Релятивна єдність колективу. Словник синонімів української мови
  10. релятивний — Реляти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. релятивний — рос. релятивный (латин. relativus) — відносний. Eкономічна енциклопедія