ремарка
РЕМА́РКА, и, ж.
1. Авторська примітка в тексті п’єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб.
— Та в мене ж у ролі ця ремарка не записана, — виправдувавсь Павло (Кучер, Трудна любов, 1960, 327);
Перші мої кроки на сцені цього театру виявились у відтворенні ремарки «вносять самовар» з мелодрами І. Тобілевича «Батькова казка» (З глибин душі, 1959, 8);
Карпенко-Карий у ремарках комедії [«Хазяїн»] навіть не розповідає про зовнішній вигляд дійових осіб — тільки в дії постають їх портрети (Укр. літ., 9, 1959, 90).
2. Взагалі примітка чи зауваження кого-небудь;
// Зауваження режисера або сценариста на робочому примірнику п’єси для акторів та помічників.
Сценарист повинен писати справді зримі сценарії і в деяких місцях навіть робити більш чи менш докладні ремарки для того, щоб точно вказати майбутньому режисерові, що саме це місце треба зробити отак, а не інакше (Довж., III, 1960, 249);
Всі її ролі були чітко переписані власною рукою з довгими репліками партнерів та зо всіма авторськими і режисерськими ремарками (Мист., 1, 1956, 43).
3. лінгв. Спеціальна позначка у словнику, що містить у собі граматичну, стилістичну і т. ін. характеристику слова.
Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв’язання, і невірні чи неточні ремарки.. до слів і т. д. (Рильський, III, 1956, 66).
Значення в інших словниках
- ремарка — рема́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ремарка — Позначка; (до тексту) примітка, заувага; (у п 'єсі, в дужках) пояснення. Словник синонімів Караванського
- ремарка — [реимарка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
- ремарка — -и, ж. 1》 Авторська примітка в тексті п'єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. 2》 Взагалі примітка чи зауваження кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ремарка — див. примітка, помітка, нотатка, футнот, аднотація Словник чужослів Павло Штепа
- ремарка — РЕМА́РКА, и, ж. 1. Авторська примітка в тексті п'єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. – Та в мене ж у ролі ця ремарка не записана, – виправдувавсь Павло (В. Словник української мови у 20 томах
- ремарка — рема́рка (від франц. remarque – позначка, примітка) 1. Авторські пояснення в тексті драматичного твору, що містять стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. 2. Примітка на полі книги. Словник іншомовних слів Мельничука
- ремарка — I. ПРИМІ́ТКА (додаток, пояснення до якогось твору, тексту, перев. коротке), КОМЕНТА́Р, ЗАУВА́ЖЕННЯ, ЗАУВА́ГА, РЕМА́РКА (перев. у драматичному творі). Усім відомо, що персонажі "Війни і миру" дуже часто розмовляють по-французькому. Словник синонімів української мови
- ремарка — Рема́рка, -ки, -ці; -ма́рки, -ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ремарка — рос. ремарка (від фр. remarque -позначка, примітка) — примітка на полях книги, помітка у торговій книзі, на рахунку та ін. Eкономічна енциклопедія