ренесансний

РЕНЕСА́НСНИЙ, а, е. Стос. до Ренесансу.

Про наявність елементів і явищ гуманістичного, ренесансного характеру в літературах східнослов’янських народів, зокрема російській та українській, говориться в ряді праць сучасних дослідників (Рад. літ-во, 3, 1971, 23);

Мають рацію мистецтвознавці, вони вказують на явні ознаки ренесансної культури в мистецтві України XVI-XVII ст. (Літ. Укр., 17.Х 1967, 4);

// У стилі ренесанс.

Він будував давно колись у місті Луцьку чи в подільському Кам’янці — відомі фортеці, а чи ренесансні будинки ві Львові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ренесансний — ренеса́нсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ренесансний — -а, -е. Стос. до Ренесансу. || У стилі ренесанс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ренесансний — РЕНЕСА́НСНИЙ, а, е. Стос. до Ренесансу. Про наявність елементів і явищ гуманістичного, ренесансного характеру в літературах східнослов'янських народів, зокрема російській та українській, говориться в ряді праць сучасних дослідників (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах