рефлективний

Значення в інших словниках

1. рефлективний — рефлекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. рефлективний — РЕФЛЕКТИВНИЙ, РЕФЛЕКСИВНИЙ – РЕФЛЕКТОРНИЙ – РЕФЛЕКТОРНИЙ – РЕФЛЕКСНИЙ Рефлективний, рефлексивний. Який мимовільно, несвідомо реагує на зовнішнє подразнення; у живопису – пов’язаний зі зміною забарвлення предмета залежно від світла, яке на нього падає... Літературне слововживання
3. рефлективний — Мимовільний, г. відруховий; рефлексивний, р. рефлекторний. Словник синонімів Караванського
4. рефлективний — [реифлеиктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
5. рефлективний — -а, -е. 1》 Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо. Рефлективні рухи. 2》 мист. Стос. до рефлексу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. рефлективний — 1. зміркований, обдуманий, розважений 2. віддзеркалений, відблискний, відбитий, відсвінулий Словник чужослів Павло Штепа
7. рефлективний — РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо. Рефлективні рухи. 2. мист. Стос. до рефлексу (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
8. рефлективний — НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. Словник синонімів української мови
9. рефлективний — Рефлекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)