рефлективний

НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. про рухи, реакцію на що-небудь — який відбувається неусвідомлено); ПІДСВІДО́МИЙ, ІНТУЇТИ́ВНИЙ, ІНСТИНКТИ́ВНИЙ (який невиразно, нечітко усвідомлюється й не спрямовується свідомістю); СТИХІ́ЙНИЙ, СЛІПИ́Й (про почуття, прагнення і т. ін. — неусвідомлюваний і сильний). Поволі, поволі підіймала Катерина голову... Несвідомим поглядом обвела хату і.. усміхнулася... (Г. Хоткевич); Це був непроголошений протест, неусвідомлене обурення, ..яке жило й кипіло в його юній душі (П. Колесник); Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (В. Козаченко); Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (І. Ле); Любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій", а ..він (застигнутий під час недозволеного рубання лісу) із роззявленим від жаху ротом, з виряченими очима не знає, що почати, й у нестямі рефлективними рухами виявляє свою безпомічність (Г. Хоткевич); — Князь перебільшує загрозу печенігів, — не втримався Чорний, спокушений якимсь підсвідомим бажанням заперечувати Олегові (Д. Міщенко); І тут зараз заскреготіло зелене залізо брами — вона відчинялася! Перше інстинктивне бажання (хлопця) було одним стрибком туди, за ворота (О. Гончар); — Я ніколи не бачила вас такою втомленою, — суто жіноче, може, інтуїтивне співчуття було в її словах (О. Копиленко); — Ну, годі! отямлюсь... — кажу я до себе. — Стихійним чуттям підлягати не треба (А. Кримський); Заздрість сліпа, і що гостріша вона, то ще більш сліпа (В. Козаченко). — Пор. машина́льний, 1. мимові́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефлективний — рефлекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рефлективний — РЕФЛЕКТИВНИЙ, РЕФЛЕКСИВНИЙ – РЕФЛЕКТОРНИЙ – РЕФЛЕКТОРНИЙ – РЕФЛЕКСНИЙ Рефлективний, рефлексивний. Який мимовільно, несвідомо реагує на зовнішнє подразнення; у живопису – пов’язаний зі зміною забарвлення предмета залежно від світла, яке на нього падає... Літературне слововживання
  3. рефлективний — Мимовільний, г. відруховий; рефлексивний, р. рефлекторний. Словник синонімів Караванського
  4. рефлективний — [реифлеиктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. рефлективний — -а, -е. 1》 Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо. Рефлективні рухи. 2》 мист. Стос. до рефлексу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рефлективний — 1. зміркований, обдуманий, розважений 2. віддзеркалений, відблискний, відбитий, відсвінулий Словник чужослів Павло Штепа
  7. рефлективний — РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо. Рефлективні рухи. 2. мист. Стос. до рефлексу (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  8. рефлективний — Рефлекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рефлективний — РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, проходить і т. ін. мимовільно, несвідомо. Рефлективні рухи. 2. мист. Стос. до рефлексу (у 2 знач.) Словник української мови в 11 томах