рефері

АРБІ́ТР (той, хто судить спортивну гру, змагання), СУДДЯ́, РЕ́ФЕРІ (перев. у боксерських змаганнях). Арбітр (футбольного) матчу, не вагаючись, призначив винуватцям суворе покарання — пенальті (з газети); Суддя товариської зустрічі з баскетболу; Точно о четвертій двадцять розітнувся перший... свисток рефері (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рефері — ре́фері іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рефері — невідм., ч. Суддя спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рефері — Суддя, див. арбітр Словник чужослів Павло Штепа
  4. рефері — РЕ́ФЕРІ, невідм., ч., спорт. Суддя спортивних змагань. Точно о четвертій двадцять розітнувся перший (довгий) свисток рефері (Ю. Смолич); Бійці стоять у центрі рингу. Хвилюються. Рефері – між ними (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. рефері — ре́фері (англ. referee, від лат. refero – докладаю, повідомляю) суддя спортивних змагань з футболу, тенісу, хокею, боксу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рефері — РЕ́ФЕРІ, невідм., ч., спорт. Суддя спортивних змагань. Точно о четвертій двадцять розітнувся перший (довгий) свисток рефері (Смолич, І, 1947, 36); Бійці стоять у центрі рингу. Хвилюються. Рефері — між ними (Веч. Київ, 5.V 1971, 3). Словник української мови в 11 томах