рефракція
РЕФРА́КЦІЯ, ї, ж.
1. фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми.
2. астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів світла в земній атмосфері.
3. фіз. Здатність оптичної системи ока заломлювати світлові промені, змінювати їх напрям.
При користуванні звичайними окулярами лікарі зустрічаються з чималими труднощами, коли їх треба призначити при значній різниці в рефракції між обома очима (Знання.., 6, 1968, 12).
4. фіз. Поступова зміна напрямку звукових коливань у міру поширення хвилі в атмосфері або у воді.
Радіохвилі, переходячи з одного шару атмосфери в інший, який має іншу густість, вологість і температуру, заломлюються подібно до того, як заломлюється промінь світла, переходячи з одного прозорого середовища в інше. Це явище зветься рефракцією (Наука.., 7, 1957, 7).
Значення в інших словниках
- рефракція — рефра́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рефракція — -ї, ж. 1》 фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми. 2》 астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в земній атмосфері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рефракція — Промінезалом Словник чужослів Павло Штепа
- рефракція — РЕФРА́КЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Заломлення променів світла, що виявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявній зміні їх форми. 2. астр. Словник української мови у 20 томах
- рефракція — рефра́кція (від лат. refractio – заломлення) викривлення напряму поширення (променів) світла і радіохвиль під час проходження їх крізь середовище із змінними фізичними характеристиками (показник заломлення, діелектрична проникність тощо). Словник іншомовних слів Мельничука