рибалити
РИБА́ЛИТИ, лю, лиш, РИБА́ЛЧИТИ і рідко РИБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством.
Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Збан., Переджнив’я, 1960, 143);
— А тепер, хлопці, гайда на Дніпро. Дід мій заслаб, отже, човни його вільні, їдьмо до Китаєва рибалчити (Тулуб, Людолови, І, 1957, 228);
— Рибачили? — Риба тут не живе, товаришу (Гончар, II, 1959, 414).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рибалити — риба́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рибалити — Ловити рибу, рибалчити, г. рибалувати, ок. риболовити. Словник синонімів Караванського
- рибалити — див. працювати Словник синонімів Вусика
- рибалити — -лю, -лиш, рибалчити і рідко рибачити, -чу, -чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рибалити — РИБА́ЛИТИ, лю, лиш, розм. РИБА́ЛЧИТИ і рідко РИБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Ю. Словник української мови у 20 томах
- рибалити — Риба́лити, -ба́лю, -ба́лиш і риба́лчити, -ба́лчу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рибалити — Рибалити, -лю, -лиш гл. = рибалчити. КС. 1583. І. 39. Рибаль собі, а на добич не ходи. КС. 1533. IV. 737. Словник української мови Грінченка