1. Словник української мови у 20 томах

рибалити

РИБА́ЛИТИ, лю, лиш, розм. РИБА́ЛЧИТИ і рідко РИБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

Ловити рибу, займатися рибальством.

Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Ю. Збанацький);

– А тепер, хлопці, гайда на Дніпро. Дід мій заслаб, отже, човни його вільні, їдьмо до Китаєва рибалчити (З. Тулуб);

– Рибачили? – Риба тут не живе, товаришу (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибалити — риба́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рибалити — Ловити рибу, рибалчити, г. рибалувати, ок. риболовити. Словник синонімів Караванського
  3. рибалити — див. працювати Словник синонімів Вусика
  4. рибалити — -лю, -лиш, рибалчити і рідко рибачити, -чу, -чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рибалити — Риба́лити, -ба́лю, -ба́лиш і риба́лчити, -ба́лчу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рибалити — РИБА́ЛИТИ, лю, лиш, РИБА́ЛЧИТИ і рідко РИБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Збан. Словник української мови в 11 томах
  7. рибалити — Рибалити, -лю, -лиш гл. = рибалчити. КС. 1583. І. 39. Рибаль собі, а на добич не ходи. КС. 1533. IV. 737. Словник української мови Грінченка