1. Словник української мови у 20 томах

рибалка

РИБА́ЛКА, и.

1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством.

На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” (П. Гулак-Артемовський);

Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. – Покажіть, – сказав, – онуку, Як то ловлять окунів (М. Нагнибіда).

2. тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболо́вля.

Ще за часів Гомера й Феокріта Була у цвіт поезії повита Забава наша. У Назона теж Ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильський);

– Колись, маленькою, мене брали на рибалку (В. Собко).

3. тільки ж., діал. Чайка.

Пливуть собі [козаки] та співають; Рибалка літає... (Т. Шевченко);

Літають над морем рибалки й баклан. – Рибалки – білясті, баклан – чорнявий. Ловлять рибу (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рибалка — Риба́лка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. рибалка — Рибар, риболов, д. рибак; (з неводом) невідник; ОРН. чайка. Словник синонімів Караванського
  3. рибалка — [риебалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
  4. рибалка — Коли рибалки їздять на рибалку «Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. рибалка — -и. 1》 ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. 2》 тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболовля. 3》 тільки ж., діал. Чайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рибалка — ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Словник синонімів української мови
  7. рибалка — Риба́лка, -лки, -лці; -ба́лки, -ба́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рибалка — РИБА́ЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. Словник української мови в 11 томах