1. Словник синонімів української мови

рибалка

ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Нечуй-Левицький); — Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. риба́лка.

РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); (Влас:) Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).

РИБА́ЛЬСТВО (ловіння риби), РИБОЛО́ВЛЯ, РИБОЛО́ВСТВО, РИБА́ЛКА розм., РИБА́ЦТВО розм., РИБОЛОВЕ́ЦТВО розм. — Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму... все ж краще на волі, ніж під панами... (М. Коцюбинський); На риболовлю ходить її син, Юрко (С. Чорнобривець); Добували вони собі хліб риболовством і полюванням на дикого звіра (П. Куліш); — Колись, маленькою, мене брали на рибалку, як талісман на щастя (В. Собко); Звичайно, все завершується знову його відчайдушним рибацтвом. Тільки зайдеться про це, як мова Порфирова одразу переходить на самі вигуки та жестикуляції (О. Гончар); — От ви мені.., — почав Оксентій, встряваючи в розмову про методи риболовецтва, — може, до ладу відповісте, спасибі вам, на самий главний вопрос? (Ю. Смолич).

I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКА розм., РИБОЛО́В розм., РИБА́ЧКА діал., ТИГИ́ТКА діал., МЕ́ВА діал. Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т. Шевченко); Сірі риболови кидаються раз по разу за поживою (Ю. Мокрієв); Рибачки кружляють в небі, В білім небі над рікою І тривожно будять спокій Перегуками, як діти (М. Шпак); У висхлій балці — тоскний плач тигитки (В. Мисик); Дві білі меви сидять на березі і перечаться (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рибалка — Риба́лка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. рибалка — Рибар, риболов, д. рибак; (з неводом) невідник; ОРН. чайка. Словник синонімів Караванського
  3. рибалка — [риебалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
  4. рибалка — Коли рибалки їздять на рибалку «Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. рибалка — -и. 1》 ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. 2》 тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболовля. 3》 тільки ж., діал. Чайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рибалка — РИБА́ЛКА, и. 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” (П. Гулак-Артемовський); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. Словник української мови у 20 томах
  7. рибалка — Риба́лка, -лки, -лці; -ба́лки, -ба́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рибалка — РИБА́ЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. Словник української мови в 11 томах