Рибалка
Риба́лка
іменник жіночого роду
населений пункт в Україні
∗∗∗
риба́лка 1
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
людина, яка ловить рибу
риба́лка 2
іменник жіночого роду
риболовля
розм.
риба́лка 3
іменник жіночого роду, істота
чайка
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рибалка — Рибар, риболов, д. рибак; (з неводом) невідник; ОРН. чайка. Словник синонімів Караванського
- рибалка — [риебалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
- рибалка — Коли рибалки їздять на рибалку «Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- рибалка — -и. 1》 ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. 2》 тільки одн., ж., розм. Те саме, що риболовля. 3》 тільки ж., діал. Чайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рибалка — РИБА́ЛКА, и. 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” (П. Гулак-Артемовський); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. Словник української мови у 20 томах
- рибалка — ЗАБРО́ДЧИК заст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́К рідко, НЕВІДНИ́ЧИЙ рідко. Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Словник синонімів української мови
- рибалка — Риба́лка, -лки, -лці; -ба́лки, -ба́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рибалка — РИБА́ЛКА, и, 1. ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Ще малим мене за руку До рибалок дід повів. Словник української мови в 11 томах