1. Словник української мови в 11 томах

рибинка

РИБИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до риби́на.

Дрібні брижі дрижали, переливалися, і здавалось, що на воді бавляться табуни золотаво-червоних рибинок (Ткач, Крута хвиля, 1956, 90);

// у знач. збірн.

А в поліщука так: мак не вродить, то, гляди, просо вивезе, картопля вимокне, то буряки вродять, нічого в полі не виросте, то щавель у лузі, рибинка в озері, гриб у лісі — диви, й протримають людину до нового урожаю (Збан., Сеспель, 1961, 379).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибинка — риби́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рибинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до рибина. || у знач. збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рибинка — РИБИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до риби́на. Дрібні брижі дрижали, переливалися, і здавалось, що на воді бавляться табуни золотаво-червоних рибинок (Д. Ткач); // у знач. збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. рибинка — Рибина, -ни ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. ум. рибинка. Мнж. 25. Словник української мови Грінченка