1. Словник української мови в 11 томах

рикетсіоз

РИКЕТСІО́З, у, ч., біол. Інфекційне захворювання людини й тварини, збудником якого є рикетсії.

Щуряча блоха передає також захворювання, схоже на висипний тиф, — так званий щурячий рикетсіоз (Підручник дезинф., 1953, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рикетсіоз — рикетсіо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рикетсіоз — -у, ч., біол. Інфекційне захворювання людини й тварини, збудником якого є рикетсії. Кліщові рикетсіози — інфекційні захворювання, що спричинюються рикетсіями, передача яких людині відбувається трансмісійно через різного роду кліщів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рикетсіоз — РИКЕТСІО́З, у, ч., біол. Інфекційне захворювання людини й тварини, збудником якого є рикетсії. Щуряча блоха передає також захворювання, схоже на висипний тиф, – так званий щурячий рикетсіоз (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах