1. Словник української мови в 11 томах

рисувальний

РИСУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до рисування;

// Признач. для рисування.

Фарб у нього не було, але Лідія Андріївна подарувала йому кілька рисувальних олівців (Тулуб, В степу.., 1964, 173);

// В якому вчать рисувати.

Як і в усіх інших мистецьких вузах, в художніх інститутах створено відділи для навчання без відриву від виробництва, організовано підготовчі курси, рисувальні класи (Мист., 3, 1962, 12);

Навчаючись у Київській рисувальній школі свого родича — художника Миколи Івановича Мурашка, він [О. Мурашко] виявив там неабиякі творчі здібності (Вітч., 2, 1964, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисувальний — рисува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рисувальний — Рисунковий, для креслення. Словник синонімів Караванського
  3. рисувальний — -а, -е. Стос. до рисування. || Признач. для рисування. || В якому вчать рисувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рисувальний — РИСУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до рисування. Віддали хлопця [Іжакевича] до Лаврської іконописної школи. На той час там уже не залишилось давнього добротного традиційного малювання, ні вчителів, які давали рисувальну грамоту (з наук. літ.); // Признач. Словник української мови у 20 томах