1. Словник української мови в 11 томах

рисувальник

РИСУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Те саме, що малюва́льник.

Талановитий декоратор і здібний рисувальник, він добре компонував рослинні мотиви і дуже вдало поєднував прикраси з формою предмета (Нар. мист.., 1966, 60);

Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рильський, III, 1956, 244).

2. заст. Кресляр.

— Інженерів маєте? — Крім себе, нікого. Чотири техніки та ще рисувальники сидять на проекті… (Ле, Міжгір’я, 1953, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисувальник — рисува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рисувальник — -а, ч. 1》 Те саме, що малювальник. 2》 заст. Кресляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рисувальник — РИСУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що малюва́льник. Талановитий декоратор і здібний рисувальник, він добре компонував рослинні мотиви і дуже вдало поєднував прикраси з формою предмета (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах