1. Словник української мови в 11 томах

рисувати

РИСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. перех. і без додатка. Те саме, що малюва́ти 1, 3, 4.

Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть — та далебі не маю часу.. Та й по заході сонця годі рисувати (Коцюб., III, 1956, 148);

Сидить раз Тарас над Невою та і рисує щось (Україна.., І, 1960, 12);

Він справді заплакав. Сльози якось раптом полилися в нього з очей, і весь він став такий манюній-манюній. О, якби він був таким, яким рисував його жандар, — сильним, впливовим, непохитним, — вона б тоді говорила йому про святість правди на землі, про красу подвигу (Хотк., І, 1966, 175);

Вся гордість його була в тім, що от він уміє так добре бити. А Маруся й тепер не рисувала собі дійсних картин із тих слів, не бачила в тім биттю нічого, крім красної казки (Хотк., II, 1966, 79).

2. перех. Креслити чимось по чому-небудь.

*Образно. Ще хтось там — на молу — сміється оком карим, Сльозу ховаючи, — а вже хисткі сліди Між хвилями стерно рисує шумовите… (Рильський, II, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рисувати — (наносити зображення на щось фарбами, олівцем, чорнилом) малювати, зарисовувати. Словник синонімів Полюги
  2. рисувати — рисува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. рисувати — див. КРЕСЛИТИ. Словник синонімів Караванського
  4. рисувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що малювати 1), 3), 4). 2》 перех. Креслити чимось по чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рисувати — 1. малювати, вимальовувати, вималювати, повимальовувати, змальовувати, змалювати, позмальовувати, намальовувати, намалювати, понамальовувати, перемальовувати, перемалювати, пеперемальовувати, розмальовувати, розмалювати, порозмальовувати 2. це див. креслити, штрихувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. рисувати — РИСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Те саме, що малюва́ти 1, 3, 4. Хотів би я змалювати тобі краєвид на мечеть – та далебі не маю часу .. Та й по заході сонця годі рисувати (М. Коцюбинський); Він справді заплакав. Словник української мови у 20 томах
  7. рисувати — рисува́ти вул. швидко йти, поспішати (ст): А кур... закляв під носом. Як потисне, то зробить трасу за десять хвилин, але мусить фест рисувати (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. рисувати — КРЕ́СЛИТИ (проводити риси, лінії на папері, землі тощо; виготовляти креслення, схему тощо), НАКРЕ́СЛЮВАТИ, РИСУВА́ТИ, ПРОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРИСО́ВУВАТИ (проводити риси, лінії); ПРОКЛАДА́ТИ (позначати на карті напрям руху корабля, літака і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  9. рисувати — Рисува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рисувати — Рисува́ти, -су́ю, -єш гл. 1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої. н. п. 2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи. Левиц. Пов. 338. Словник української мови Грінченка