рисуватися

РИСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Те саме, що малюва́тися 2-4.

Його велична постать дивно рисувалася на червонім тлі пожару (Фр., V, 1951, 20);

Смеркалось. Антін в’яло минав квартал за кварталом. Дивився, як поволі дерева пірнали в сизий туман та рисувались на небі, як темні жилки на перламутрі (Коцюб., II, 1955, 284);

В перспективі перед нею рисується по кількох або кільканадцятьох літах служби самостійний поштовий уряд десь на провінції (Фр., II, 1950, 291);

В пам’яті Соні рисується стать доброго учителя і уся його доля зла (У. Кравч., Вибр., 1958, 418).

2. Виставляти себе напоказ, хизуватися, поводитися манірно.

Оксана одразу зрозуміла, що їй немає потреби рисуватися, напускати на себе те, чого в ній і близько немає (Ткач, Крута хвиля, 1956, 181);

— Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо… бо це нікому не потрібна жертва! (Донч., V, 1957, 469).